розробки уроків

Слайд 2

    ІСТОРИЧНА РОЗМИНКА (повтор Д/З)

1 Назвіть острів ,на якому була заснована Запорозька Січ -

2.  Засновник першої Січі - .

3.  Вищий орган влади Січі - .

4.  Вища посадова особа на Січі після 1654 року -

5.  Скільки було куренів на Січі?

6.  Гетьман, який створив Українську державу - .

7. Як називали козаків ,які проживали в степах Дикого Поля?(уходники)

8.  Обов»язкова умова прийняття в козаки – (віра,мова,присяга, не пити,дотримуватись правил на січі)

9. Яку назву мав козацький човен?

10 . Назвіть основну одиницю козацького війська та адміністративну одиницю Запорозької Січі.(курінь)

11. Що становило основну частину козацького війська ?(піхота)

12. Що стояло у центрі Запорізької Січі?   

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  ІВАН СІРКО. СЛАЙД 3

 СЛАЙД 4 Мета: з’ясувати, як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною та урядом Москви, визначити роль Запорізької Січі в історії України другої половини ХVІІ ст., оцінити діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію січей – Івана Сірка; використовуючи історичні джерела, розвивати навички роботи з контурною картою та історичною картою, вміння аналізувати історичні події, свідомо застосовувати історичні поняття, сприяти розвитку акторських здібностей; сприяти вихованню почуття патріотизму, громадянської свідомості, інтересу до історії свого народу та його героїчного минулого.  

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: проектор, слайдова презентація, відеофрагмент, підручник – О.В.Гісем, О.О. Мартинюк Історія України 8 клас, картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», портрет І. Сірка, історична поема О. Дудки «Кошовий Іван Сірко», сушена степова трава, або трава, запарена кип’ятком у глиняних горщиках.

    СЛАЙД 5     ПОНЯТТЯ:   «РУЇНА»,ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ;

ПЕРСОНАЛІЇ: ІВАН СІРКО;

  ОСНОВНІ ДАТИ:    1652 – 1709 р. р. – існування Чортомлицької Січі;
1605(1610) – 1680рр – життя Івана Сірка

1663р. – обрання вперше Сірка кошовим отаманом.
1663р – розміщення на Січі московської залоги
1672р – ув’язнення І.Сірка
1675 – похід Сірка на Крим  (виписати в зошит)   

  СЛАЙД 6   ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ        

ЧИ МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ, ЩО В 60 - 80 РР. ХVІІ СТ.

 ЗАПОРІЗЬКА СІЧ ВІДІГРАЛА РУЙНІВНУ РОЛЬ ДЛЯ

УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ?

ХІД УРОКУ:

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель: Діти, я хочу, щоб сьогодні на уроці ми з вами занурилися в історичні події др. пол. ХVІІ ст., відчули себе тогочасними мешканцями Січі, вдихнули запах степової трави, побачили настрій козаків, їхні усмішки, а, головне, оцінили діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію Січей – Івана Сірка. Запорозька Січ у другій половині XVII ст. залишалася, як і за давніх часів, потужною військовою силою, невтомно боронила рідну землю від руйнівних набігів ординців та визволяла з полону тисячі українських бранців.  Іван Сірко - найвидатніший кошовий отаман за всю історію Запорозьких Січей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

СЛАЙД 7                              ПЛАН 
1.Участь Запорозької  Січі у воєнно-політичних подіях.  Політика московського  та польського урядів щодо Запорізької  Січі.
2.Устрій Запорізької Січі

3. Кошовий отаман  Іван  Сірко

4. Господарський  розвиток Запорожжя.

  СЛАЙД 8  Виступ вчителя

1.Участь Запорозької  Січі у воєнно-політичних подіях.  Політика московського  та польського урядів щодо Запорізької Січі.

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ У СКЛАДІ ГЕТЬМАНЩИНИ

Перед початком Національно-визвольної війни Запорозька Січ містилася на Микитиному Розі. Саме там Богдан Хмельницький готував повстання проти Речі Посполитої.

   Запорозька Січ під час Національно-визвольної війни. Запорозькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.

Досвід державного життя, що впродовж віків нагромаджувався на Запорожжі, був творчо використаний Богданом Хмельницьким.

На визволених територіях впроваджувався козацький устрій. Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої.

Одначе за умовами Зборівського договору 1649 р. багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром.

Це спричинило невдоволення січовиків та загострення їхніх стосунків із гетьманською владою.

Не оминув запорожців і тяжкий для України Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана.

Напружені відносини Запорозької Січі з гетьманським урядом призвели до зміни місця її розташування.

У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик.

Запорозька Січ, закладена в гирлі р. Чортомлик, існувала протягом 1652-1709 рр.  В історичній літературі її називали Чортомлицькою. СЛАЙД 9

Робота з контурною картою.

(Знайдемо на карті атласу де була розташована Чортомлицька Січ і позначимо її на контурної карті.)

Робота з історичним документом.

Тепер роздивимося зображення Чортомлицької Січі і з’ясуємо чи відповідає зображення опису, який дали Січі російські вершники, що доповіли цареві. (Зображення на слайді Чортомлицької Січі).

 СЛАЙД10    Вчитель зачитує історичний документ
Зі звіту московському урядові: «Фортеця – Січ з її земляним валом стоїть у гирлах Чортомлика й Прогною, над річкою Скарбною. Заввишки вал у 13метрів; з поля, із Сумського боку й від Базавлука на валу влаштували частокіл і бійниці. З іншого боку, від гирла Чортомлика й від річки Скарбної, до валу влаштовано дерев’яні, насипані землею коші. У тій фортеці вежа, а в тій вежі є бійниці, а перед тією вежею, за ровом, споруджено земляну фортецю для гармат … Наближення неприятелів до фортеці – Січі можливе в літній час лише з поля, а з трьох боків, через ріки, ніяких дій проти неї чинити не можна. У зимовий час запорожці на тих ріках невпинно збивають кригу.»
Орієнтовні відповіді учнів.

СЛАЙД11  Проте й надалі стосунки Запорозької Січі з гетьманською владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів.

Особливо виразно це виявилося після смерті Богдана Хмельницького, коли посилилося втручання інших держав у внутрішні справи України, розгорілася боротьба за гетьманську булаву та почала зміцнюватися влада старшини, яка часто нехтувала інтересами козацьких низів.

Фал. Д СЛАЙД12 Запорозька Січ і Руїна

За умов наступу на українську державність із боку Москви, Речі Посполитої, Туреччини і Криму та через неспроможність українських гетьманів - наступників Хмельницького захистити незалежність України Запорозька Січ прагнула повернути собі провідну роль у житті України.

При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік відвертих ворогів Української держави, позбавляючи підтримки гетьманів, які своїми діями домагалися її збереження.

Так було, зокрема, під час гетьманування Івана Виговського, коли запорожці підтримали заколотника Якова Барабаша (кошового отамана) та М. Пушкара (полтавського полковника).Саме І Сірко здійснив похід на Акерман, що спричинило розпад україно – татарського союзу та примусив зректися І Виговського на користь Ю. Хмельницького. (за це отримав винигороду від московського царя) .Після підписання Ю.Хмельницького Слободищнських трактатів Запорізька Січ перейшла на сторону Москви. Запорожці спільно з московією здійснили розгром військ польських та гетьмана  П.Тетері.Деякий час запорожці підтримали ідею об'єднання двох гетьманщин П. Дорошенком. Походи запорожців на Крим знову погіршили становище гетьмана (через втрату татар як союзників). У 1670 році запорожці уклали угоду з Річчю Посполитою та гетьманом Правобережжя М.Ханенком проти татар.      Підтримка запорожців допомогла здобути гетьманську булаву Іванові Брюховецькому. Запорожці вдавалися й до інших нерозважливих спроб утвердити на владу в Гетьманщині своїх претендентів на гетьманство, зокрема Михайла Ханенка(1670) та Петра Суховія (1668).

Особливо ускладнилося становище Запорозької Січі після Андрусівського перемир'я 1667р.

   Новак  СЛАЙД 13 Ні Річ Посполита, ні Московія не бажали втрачати Запорожжя. Врешті, над Запорозькою Січчю було встановлено контроль ворожих одна одній держав.

За умовами Андрусівського перемир'я  30.01.1667р. Січ повинна була надавати військову допомогу обом країнам, причому саме тоді, коли кожна з них прагнула ліквідації Української гетьманської держави. Ось так складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною.

СЛАЙД 14  За “Вічним миром”06.05.1686р.  Січ підпорядковувалася лише московському царю. Були заборонені відносини запорожців із Польщею та Кримським ханством, а для контролю над козаками на запорозьких землях були розміщені московські залоги.

СЛАЙД 15   З якою метою царський уряд розміщував на Січі свої залоги?

Відповіді:1) разом із запорожцями діяти проти кримських і ногайських орд

2) збирати інформацію про внутрішнє становище Кримського ханства і ногайських орд

3) стежити за всіма подіями, що відбувалися на Запоріжжі

Михайлюк  Політика московського уряду щодо Запорозької Січі

Царський уряд завжди ставився до Запорозької Січі упереджено, вбачаючи у ній загрозливе для себе вогнище вільнодумства і свободи. Саме тому Москва прагнула підкорити Січ, аби якнайповніше використати її війська та економічні можливості.

Першим заходом у здійсненні тих підступних намірів стало розміщення на Січі московської залоги,  яка з'явилась у Чортомлицькій Січі 1663 р.

Приводом для її розташування проголошувалася спільна боротьба проти турецько-татарських нападників.

Московитам наказувалося діяти разом із запорожцями проти кримських і ногайських орд.

На залогу покладалася також організація розвідки: збирання інформації про внутрішнє становище Кримського ханства і ногайських орд, про їхні зовнішньополітичні плани, а також про події, що відбувалися в Польщі, Туреччині тощо.

Проте, крім оприлюднених наказів царського уряду, були ще й таємні настанови.

Згідно з ними: - командувач залоги був зобов’язаний стежити за всіма подіями, що відбувалися на Запорожжі;

- мав доповідати в Москву про стосунки Запорозької Січі з гетьманами, окремими старшинськими угрупованнями Гетьманщини;

- повідомляти про всі дипломатичні зносини січовиків.

     За умовами Андрусівського перемир'я про подвійний московсько-польський контроль над Запорожжям 1667 р. царську залогу із Січі було виведено.

Одначе це не поклало край втручанням царату у внутрішні справи Січі.

Адже поступове обмеження державних прав України, прагнення царського уряду поширити свою владу на всі українські землі не могли не позначитися на Січі – осередку української державності

Букотько  СЛАЙД 16  Робота з історичним джерелом.

Із книги «Історія українського війська» М.ГРУШЕВСЬКОГО:

«Запорожці дуже непокоїлися тим, що Москва втручається у внутрішні справи України, обмежувала вольності Гетьманщини й навіть намагалася покласти свою тяжку руку на Січ. Так, у 1663 р., коли розійшлася чутка, що московські залоги мають зайняти Кодак і Кременчук, ціле Запоріжжя піднялося: царського посла Ладиженського, що їхав у посольстві до татар, козаки по дорозі вбили, а кошовий Петро Суховієнко склав із Кримом умову проти Московщини».

1.Як текст документа характеризує політику Московської держави щодо Запорозької Січі?

Букотько СЛАЙД 17 участь запорожців У ВІЙНАХ ПРОТИ ПОЛЬЩІ, ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

Попри суперечливі дії Січі у внутрішньоукраїнських справах запорожці ніколи не зраджували свого покликання - боротися проти загарбників українських земель.

У другій половині XVII ст. Запорозька Січ уславилася своєю участю в численних воєнних операціях.

Особливо сприятливі умови для боротьби проти турецько-татарських завойовників склалися після Андрусівського перемир'я1667. Керівником та організатором більшості тогочасних походів був Іван Сірко.

Своїми блискучими походами Іван Сірко зажив слави непереможного полководця. Вважалося, що ніхто краще не може протидіяти турецько-татарським загарбникам.

Не випадково, коли йшла боротьба за гетьманування на Лівобережжі 1672 р. Івана Сірка за намовою недоброзичливців було ув’язнено й відправлено до Сибіру, про його звільнення перед московським царем клопотався сам польський король  Ян ІІІ Собеський.(300-тис  армія турецьких військ  рушила на українські землі це загрожувало спустошенню не лише Польщі а і українським та російським землям)

Повернувшись із заслання, кошовий отаман з головою поринув у вир воєнних дій козацтва й невдовзі навіть оволодів молдавським престолом.

Залишивши Молдавію, Сірко й надалі завдавав дошкульних ударів турецько-татарським загарбникам.

Проводячи численні воєнні операції проти Туреччини й Криму, Іван Сірко ніколи не відкидав можливості мирного розв’язання проблем міждержавних відносин. Джерела свідчать про гнучку дипломатичну діяльність кошового отамана, який особисто листувався з найвпливовішими тогочасними політиками.

Збагатившись досвідом переможних походів, очолюваних Іваном Сірком, запорожці гідно продовжили справу легендарного кошового й після його смерті (Іван Сірко помер 1 серпня 1680 р.).

Вже через два роки вони відзначилися блискучими перемогами на теренах Європи. Запорозькі козаки брали участь у битві під стінами Відня 1683, де німецько-польське військо боронило столицю Австрійської імперії від турецьких нападників.

Вчитель СЛАЙД  18    ВИСНОВКИ: (до першого питання) Укажіть особливості статусу Запорізької Січі часів Руїни: 1)за правління Б. Хмельницького підпорядковувалася гетьманові, зберігаючи автономію;(так)

2)втратила своє значення захисника південних кордонів після підписання Бахчисарайського миру;(так)

3)продовжувала відігравати роль захисника від турецько-татарських нападів;(так)

4)за умовами Андрусівського перемир’я відійшла до Польщі; (ні)

5)за наступників Б. Хмельницького часто відігравала роль опозиції гетьманській владі; (Так)

6)завжди виступала опорою гетьманської влади.(ні)

СЛАЙД 19         2.Устрій Запорізької Січі

ВЧИТЕЛЬ:Чи змінилася система управління Чортомлицькою Січчю порівняно з раніше існуючими Січами?

Ярема

СХЕМА  Устрій Запорізької  Січіу другій половині

16 століття -  у першій половині 17 століття (Підручник 30 - 31 сторінки)

СЛАЙД 20 Козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищиморганом влади на січі.

СЛАЙД 21 За давньою традицією найвищим керівним органом запорозького козацтва залишалася загальна військова рада. У ній мали право брати участь усі члени січової громади. Козацька рада вирішувала найбільш важливі питання життя січовиків — вибори кошового отамана та січової старшини, ведення воєнних дій, розподіл земельних угідь тощо. Постійне керівництво Січчю здійснювали кошовий отаман і січова старшина — військовий суддя, писар, осавул. Неабиякий вплив мали також старі, заслужені козаки. Запорозьке козацтво поділялося на курені 38, які очолювали курінні отамани. Землі, що знаходилися поза межами Січі, але розташовувалися поблизу неї, ділилися на паланки (райони)».

Палазюк СЛАЙД 22     Політичний, адміністративний і військовий

устрій Запорізької Січі 2половини 17 століття

КОЗАЦЬКА РАДА

Кошовий отаман                                                     Військові старшини:

 Запорізької Січі                                     обозний, писар,суддя, 2 осавули

        

Куренні (кошові)                 Полковники, сотники, десятники

         отамани,                                                                  Військо

Запорізький кіш                                             (полки, сотні, десятки) 

(Кошова система на січі)                             (Як військова одиниця)

  Порушник Зміни які відбулися в управлінні січі? (робота зі схемами) порівняльна характеристика.

3. Кошовий отаман Іван Сірко.

СЛАЙД№ 2( 1)Учитель: А зараз ми познайомимося з найвидатнішим кошовим отаманом – Іваном Сірком. Він був таким яскравим героєм свого часу, що багато письменників, художників відобразили його у своїх творах. Наш слов’янський поет О. Дудка написав історичну поему «Кошовий Іван Сірко», уривки з якої ми сьогодні почуємо.

Михайлюк   Під аудіо запис козацького маршу ВОГНЕМ І МЕЧЕМ учениця декламує фрагмент історичної поеми О. Дудки «Кошовий Іван Сірко».

У кожного народу є герої, живуть вони у пам’яті століть.

Хто ж вони є? Подвижники і вої, провидці та поборники людської

Звитяги й честі в роки лихоліть.

І Україна на таких не бідна, лиш придивись, оглянься повсібіч –

Яких людей великих, сильних, гідних вона зростила

На теренах плідних! Та візьмемо хоч Запорізьку Січ:

Тут Сагайдачний і Тарас Трясило,

І Байда , й Наливайко Северин, і Остряниця, й сам Хмельницький з сином…

Яка то й справді була дужа сила,

Та на Вкраїні був іще один –

Іван Сірко!

Цей довгожитель Січі постійно обирався кошовим,

Бив бусурманів, та не раз, не двічі,

А сто разів! Провів бої і січі,

І завжди перемога йшла за ним.

Сандецька СЛАЙД № 2 ( 2, 3,4 ) ХАРАКТЕРНИК
Народився Іван Сірко близько1610 року на Вінниччині в родині дрібного українського шляхтича. Джерела свідчать про участь Сірка в Національно – визвольній війні, прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим з 1663 року щонайменше 15 разів, в тому числі вісім разів підряд. Він здійснив 60 переможних битв проти військ Туреччини, Кримського ханства. Уважається, що під його керівництвом запорожці звільнили 100000 бранців. Іван Сірко не був писемним, але мова його була логічна, продумана й тому завжди близько сприймалася козаками, не мав освіти, але його підпис є на знаменитому листі турецькому султанові. Сірко володів багатьма бойовими мистецтвами. Його захопленням було бджільництво. Польський хроніст Віспасіан Каховський у своїй хроніці дав таку характеристику Сіркові.

 Вчитель Робота з історичним джерелом .

Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах, а взимку – на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.
Запитання до документа.
1. Кого Сірко вважав головними ворогами? (кримське ханство та османську імперію)

2.На яких чеснотах кошового отамана наголошує хроніст?(досвідчений у воєнних вправах, хоробрий, мав бойову вдачу, не боявся ані морозу, ані спеки, терпляче зносив голод. Був рішучим, завжди тверезим. Не любив марнувати час.)

Робота з реконструкцією портрета Івана Сірка ( див. портрет І. Сірка – реконструкція на слайді.).
Розповідь вчителя.
Так, учені – історики на основі відомостей, уміщених в історичних документах, реконструювали зовнішність Івана Сірка. Найславетніший кошовий отаман мав зріст 174 – 175 см. Риси обличчя – правильні, ніс – рівний. На нижній губі з правого боку мав червону пляму. Сучасники вважали то Божою познакою, що відрізняла Сірка від звичайних людей.
Про які прикмети зовнішності наводить свідчення?( на обличчі мав природний знак, ніби шмат пурпуру.)

Розповідь вчителя.
Своїми походами Сірко зажив слави непереможного полководця. Вважалося, що ніхто краще не може протидіяти турецько – татарським нападникам. Одним із найвідоміших та найуспішніших походів був похід у Крим 1675 року.

Робота з історичним документом. Учні опрацьовують документ та дають відповідь на запитання.
 Німчук   Історичний документ.

- Оце, козаче, і є Сиваш, або по-нашому – Гниле море,- кремезний запорожець притримав коня й повів рукою в бік тонкої зеленавої смужки на обрії. – Саме тут надумав батько Сірко переправитися у володіння кримського хана.
- Хоч воно й не зовсім море, але й ми не качки, - жартував молодий козак. – Щось не бачу я ні байдаків, ні якоїсь деревини, придатної на пліт. Перелітатимемо його, чи що?
- Дотепний ти, Петре, та не дуже мудрий. Є тут місця, де можна не те що конем, а пішки перейти на кримський берег. Кримчаки ж нас звідси не сподіваються. Тому й вирішив Сірко йти не на Перекоп, де понабудовувано таких фортець, що не зруйнувати їх і найбільшими гарматами, а сюди – до Гнилого моря.
- Виходить, що захопить ворога кошовий Сірко зненацька. Знову казатимуть татари, що запорізький отаман – чарівник і характерник, - засміявся Петро.
- Не знаю, що казатимуть татари, але правда те, що кращого воїна не було й не буде на Запоріжжі.
- Чув, - не вгавав Петро, - що кошовий Сірко, навіть скачучи на коні, влучно б’є птаха в небі, а звіра в полі; ворожі ж кулі ловить нібито голими руками й назад у ворога кидає.
- Багато різного люди говорять…
- А це правда, що Сірко навіть із зав’язаними очима дорогу в степу може знайти? – допитувався молодий козак.
- Цього не знаю. А от що бачив, те бачив: йдучи в похід, вистрелить Сірко з лука, а на зворотньому шляху неодмінно знайде свою – таки стрілу.
Щохвилини козаків на березі Сиваша більшало й більшало.
Незабаром почалася переправа.
Той похід відбувався 1675 року та був щасливим для запорожців. Їм поталанило наскочити на Крим несподівано. Кримський хан ледве встиг втекти в гори. Визволивши з неволі багатьох земляків, козаки поверталися додому. Попереду, як завжди, Іван Сірко – найлегендарніший отаман за всю історію Запорозької Січі.

Запитання до документа

1.У чому виявився полководницький талант І. Сірка під час походу на Крим 1675 року? (в військовій хитрості).
2.Чи вдалим видався цей похід для козаків? (Під час цього походу Сіркові вдалося звільнити близько 7 тисяч полонених українців.)

Завдання учням  до слідуючого документа.
На основі історичного документа  учні повині дати характеристику вчинку Івана Сірка.

Васкан   Історичний документ.  

Липень 1675 року. Іван Сірко зібрав близько 20 тисяч козаків і рушив у Крим – із відповіддю на ханів напад на Січ. Погулявши із шаблями по татарським улусам, він розбив на друзки кілька організованих татарських загонів, захопив чимало ординців у полон і визволив близько 7 тис. бранців-християн. Дорогою додому кошовий отаман зауважив, що чимало визволенців повертаються додому ніби не охоче.
Сірка це вразило: « Не може такого бути! – вигукнув він подумки і сам себе спитав: - Невже не раді бачити рідної землі?!». Щоб з’ясувати, що тут до чого, він звелів усім визволеним поділитися на тих, хто хоче йти в Україну, і тих, хто волів би вернутися до Криму. Пообіцяв: тих, хто висловився за Крим, силою не триматимуть.
Яким же був подив Сірка, який ціле життя боронив народ України від татар, коли майже три тисячі чоловік і жінок раптом вирішили повертатися до тих-таки татар! Їм, бач, там добре ведеться. Вони вже собі хазяйства позаводили,  сім’ї  закладати збираються…
Ошелешений таким відкриттям, Сірко відпустив цих відступників на волю, а сам зійшов на пагорб і дивився за тим, як вони радісно чимчикуютьдо своїх господарств. « За віщо ж тоді стільки крові пролито? За віщо стільки голів козацьких покладено навіть у вчорашньому бою? Билися ж за їхню волю! А вона, бач, їм ні до чого – їм аби сите корито…»
Скипів кошовий, скликав молодих козаків, яким ще треба було набувати виправи у шабельних січах, і послав навздогін, наказавши вирубати всіх до ноги. І загін поскакав. Наздогнав. Вирубав. А Сірко прибув на місце лютої страти, подякував козакам за службу і, похиливши голову, звернувся до полеглих: « Простіть нас, браття, і спіть собі до Страшного суду. Тільки Господь тепер скаже, чия тут була правда. Але множити нових ординців на наші християнські голови вам не доведеться. Не зростуть ваші діти між бусурманами на свою вічну – без хрещення – погибель».

Бесіда за запитаннями.
1. Чому українські бранці не бажали повертатися на батьківщину? (там освоїлись мали сімї, господарство, а тут втікачами були повернення додому це повернення до кріпацтва)
2. Як ви оцінюєте дії Івана Сірка? (двозначно і так і ні вібув патріотом, а українські бранці вченяли так заради свого благополуччя)

Розповідь вчителя.
 Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Сірка написання легендарного листа турецькому султанові 1674 р.(коли у 1673 р.Сірко штурмом взяв Аслан, Очаків захопив  в полон багато ординців ).

Масович СЛАЙД № 2( 11 )Лист Мегмеда ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому

Лист турецького султана до козаків:

«Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.»

Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мегмеда ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому, запорожці на чолі з Сірком склали того дотепного листа.

  СЛАЙД№ 2 (12 )Запорожці пишуть листа турецькому султанові   (презентація)  

Відповідь козаків: «Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча ср*ка, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!»

Відповідь : (насмішкувато принизливо, зневажливо. Зовсім не бояться погроз султана і знову пішов на крим захопив багато бранців і визволив українців з неволі ). блискуче показано волелюбний характер, щиру душу і непокірність січового козацтва.

На резервний час !!!!!!!!!!!!!!!Робота з картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

 Художник І. Рєпін цієї події присвятив свою картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Працював він над нею 12 років з 1880 року. На великому полотні з’являлися все нові й нові козачі постаті. Ілля Юхимович Рєпін дружив з істориком Дмитром Яворницьким, вони обидва народилися й виросли на Харківщині. Яворницький допомагав Рєпіну, запропонував необхідні козацькі речі, знайдені археологами на розкопках Січі. Також він приводив своїх знайомих – прототипів, які позували під час створення картини. Образ писаря Рєпін написав саме з Яворницького. Проте довго шукав похожу людину на Сірка (портрета Сірка не збереглося). І ось на весні 1889 року Рєпіну пощастило, він зустрівся з генералом Драгомировим. Коли вперше його побачив, аж вигукнув: «Живий Сірко!» Незабаром роботу над картиною було закінчено. «Запорожці» - один з найпопулярніших творів Рєпіна, де блискуче показано волелюбний характер, щиру душу і непокірність січового козацтва.

Фалібога В Звучить пісня ТІНЬ СОНЦЯ «Козаки рабів до раю не пускають»,  учень читає 5 частину поеми  О. Дудки

Повернулись з дальнього походу козаки у Запорізьку Січ

Там пили горілку, ніби воду, і пісні співали цілу ніч.

А на ранок лист їм зачитали

Від Махмуда (був такий султан),

Ви, мовляв, занадто вільні стали,

Час привести в підневільний стан.

Я. мовляв, брат Місяця і Сонця,

Над царями цар, найвищий суд,

Лицар я й немає оборонця кращого, ніж я, султан Махмуд.

І весь лист у дусі отакому товариство тільки розсмішив.

Козаки гукали кошовому: « Відповідь султану відпиши!».

Писареві нікуди діватись,

Сів між козаками у ту ж мить.

Як писати щоб і насміятись

Та ще й пиху у султана збить?

Козаки із гурту підкидають,той слівце, той репліку яку.

Голосно регочуть, уявляють, як цей лист читатимуть царьку.

 Шовкеник СЛАЙД № 2 (13, 14, 15 )Останні роки життя  Сірка

СЛАЙД 26  - 39   4. Господарське  життя Запоріжжя. (оформити презентацію)

ГаврилецьСЛАЙД 26 – 33  Головні заняття козаків у мирний час? Чому не хліборобством?

Радик СЛАЙД 33 – 34 З ким торгували і що купували?

Масович  Учень декламує вірш під відео запис «Меч Атея».АТО Версія.

Все проходить, все колись минає,

Що було – навіки відгуло.

Хто сьогодні достеменно знає,  що було і як воно було?

Та тремтіла Порта й Кримське ханство,

Коли вів  Сірко свої полки.

Україна, віра, християнство – ось за що вмирали козаки.

Їх могил давно уже немає,

Стали полем, лугом, солонцем.

Але Україна є! І знає,  кому бути вдячною за це.

Тим, хто за неї став тоді горою,

Хто за першим покликом до бою йшов на бій.

На переможний бій!

Тож Іван  Сірко – козак і воїн –

Був і залишається героєм!

V. Закріплення нового матеріалу.

СЛАЙД 35      Гра «Правда - неправда»

1.У 1667 році Запорозька Січ потрапила під подвійний польсько- російський контроль ?

2. Запорозьке товариство в період «Руїни» очолював І. Сірко?

 3. Перед початком Національно-визвольної війни Запорозька Січ   містилася на острові  Хортиця?

 4.Символ гетьманської держави була булава?

5.Перша Запорозька Січ на острові Мала Хортиця була збудована Д. Вишневецьким ?

6.В 1672 році було підписано Андрусівське  перемир ‘я ? 

7. Іван Сірко  в 1654 відмовив присягати московському цареві? 

8. Запорозький кошовий отаман Іван Сірко уславився переможними походами проти татар і турків?

9.Козаки займалися мисливством ,бджільництвом ,рибальством. 

10. В Українській козацькій державі Запорозької Січі підпорядковувалися владі гетьману ?

11. У 1680р. кошовим отаманом Війська Запорозького стає І. Сірко ?

12.Запорозька Січ відіграла руйнівну роль для Української козацької держави ?   

СЛАЙД  36 Відповіді до гри

1.Так   2.Так 3.Ні 4.Так 5.Так 6.Ні 7.Так 9.Так 10.Так 11. Ні 12. Так.

VІ. Підсумки уроку:  СЛАЙД 37 Аналіз діяльності.  

 1.Що ви знали з цієї теми?
2. Що нового дізналися?
3.Якого досвіду ви набули?
4.Що вас найбільше зацікавило?
5.Які у вас є запитання по цій темі?
6.Про що ви сьогодні хотіли дізнатися більше?
7.Що сьогодні ви сприймали важко або не сприйняли взагалі?
8. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні?

Оцінювання знань учнів.

СЛАЙД 38 VІІ. Домашнє завдання.

1.Опрацювати  параграф 25 (підручник).повторити 22 – 24.

2. Підготуватися до практичного заняття теми « Руїна - причини наслідки».

Козаки пишуть листа турецькому султану (період 1674 рік) 1880р Рєпіп