навчальні програми

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

 

Історія  України. Всесвітня історія

5–9 класи

(є чинною  у 2015/2016 навчальному році)

Пояснювальна записка

Загальна характеристика предмета

Сучасна Україна є молодою демократичною державою, яка зазнала тяжких деформацій за доби тоталітарного режиму, що робить вкрай актуальним розвиток її мешканців як свідомих громадян, представників української нації та як особистостей. Особлива роль у цьому належить історичній освіті, адже обираючи спосіб увічнити минуле, нація водночас обирає своє майбутнє, тому саме вона виконує місію консолідації української політичної нації, стає важливим фактором стабільності й злагоди в державі, готує учня до життя у відкритому світі, зорієнтованому на ліберальні й демократичні цінності, а водночас прищеплює йому патріотичне пошанування власної самобутності.

Програма з історії спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Суспільствознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вона передбачає синхронне та послідовне  вивчення двох курсів – історії України і всесвітньої історії – за лінійним принципом з чітким дотриманням хронологічної послідовності історичних подій та процесів. Узгодження тем обох курсів здійснюється вчителем під час календарного планування таким чином, щоб процеси, явища і події вітчизняної історії висвітлювалися в контексті загальноєвропейської і світової історії.

Метою шкільної історичної освіти є 

набуття учнем вільної особистості, відповідального громадянина України, який визнає загальнолюдські та національні цінності й керується ними у власній поведінці, з високим патріотичним почуттям приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, зорієнтованим на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві, толерантного до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, здатної порозумітися з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.

Реалізація цієї мети здійснюється через розвиток основних складових історичної свідомості, під якою розуміється суб’єктивне бачення учнем історичного поступу людства:

·          накопичення знань про основні події, явища та процеси і їх  давніші та сучасні інтерпретації;

·          оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сьогодення і прогнозування майбутнього, а саме: бачення зв’язків між історичними подіями та явищами (логічне мислення); уміння оцінювати їх з різних позицій (критичне мислення); знаходження нових аспектів змісту чи нових способів розв’язання проблем (творче мислення); співпереживання людям, що опинилися у вирі несприятливих історичних подій.

Завдання історичної освіти, яка за своєю сутністю є процесом становлення історичної свідомості учня, полягають у формуванні на основі отриманої інформації умінь:

·          аналізувати найважливіші історичні явища й розрізняти спільне та відмінне в історичному розвитку різних епох і суспільств;

·          самостійно пояснювати причини історичного явища й аналізувати його наслідки;

·          бачити історичні процеси під різними кутами зору, усвідомлюючи, що історія – це відкритий процес;

·          розуміти різницю між історичною подією та її інтерпретацією, усвідомлювати причини існування різних інтерпретацій одного й того самого явища та вміти критично зіставляти й оцінювати такі інтерпретації;

·          відстоювати, спираючись на історичні приклади власну патріотичну, громадянську й морально-етичну позицію.

Відбір змісту програмового матеріалу ґрунтується на низці принципів:

·          загальнонауковому – такому, що передбачає ознайомлення учнів із достовірними фактами та їх інтерпретаціями з метою формування цілісного наукового світогляду;

·          конкретно-історичному – розгляд подій і явищ у контексті відповідного історичного часу, місця, супутніх обставин та динаміки перебігу від причин до наслідків;

·          альтернативно-проблемному – спирається на використання різноманітних історичних джерел та ознайомлення з різними інтерпретаціями історичних подій і явищ;

·          генералізуючому – спирається на виділення в навчальному матеріалі найсуттєвішого, а також на окреслення ключових тенденцій розвитку у відповідний історичний період;

·          системному – вимогою якого є міжпредметна та міжкурсова інтегрованість шкільної освіти в цілому та вивчення історичного процесу зокрема в органічному поєднанні цивілізаційного, культурно-антропологічного та інших підходів і різних вимірів історії (соціального, економічного, політичного, духовного тощо);

·          аксіологічному (ціннісному) – прищеплення загальнолюдських морально-етичних цінностей та вироблення на їх основі особистісної системи оцінювання історичних подій, діячів, явищ тощо;

·          полікультурному – акцентує увагу на органічній єдності історії, культури, мови, традицій і звичаїв, які забезпечують наступність і спадкоємність поколінь власного народу, а також на потребі шанобливого ставлення до культур і звичаїв інших народів;

·          світському – передбачає ознайомлення учнів з історією релігій як феноменом культури.

Комплексним показником засвоєння учнями навчального змісту програми є набуття ними ключових, галузевих та насамперед предметної історичної компетентностей, до яких  належать:

·          хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі;

·          просторова – здатність орієнтуватися в історичному просторі;

·          інформаційна – здатність працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, виявляти та критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

·          логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, а також зіставляти різні інтерпретації цих подій та явищ;

·          аксіологічна – здатність формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей.

Зміст програми розвантажено шляхом формування уточненого переліку вимог до навчальних досягнень учнів, зосередженні на ключових подіях та процесах епохи, навчальних курсів; збалансованої структури всіх навчальних курсів; посилення національної, загальноосвітньої та загальнокультурної спрямованості навчального процесу.

Компонування навчального матеріалу відбувається за проблемно-тематичними блоками – згрупованими однорідними за змістом фактами,  поняттями та судженнями, що характеризують у хронологічній послідовності основні аспекти та тенденції суспільного життя людей певного регіону у визначений період. В межах блоку відбувається поєднання поглибленого й оглядового вивчення окремих питань з урахуванням можливостей синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів.

Програми з історії забезпечують державний компонент історичної освіти, обов`язковий до виконання на території України. Регіональний та краєзнавчий компоненти реалізуються за рахунок уроків з історії рідного краю, варіативної частини навчального плану і навчально-методичних можливостей кожної школи. Рекомендовано також опрацювання краєзнавчого матеріалу у процесі вивчення окремих тем курсу історії України.

Передбачено чіткі орієнтири для оцінювання результатів навчання школярів, які забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, усувають їх перевантаження. Зміст і обсяг навчального матеріалу курсів відповідає віковим особливостям учнів та освітнім викликам сучасного суспільства.

Особливості організації навчання учнів історії

Програма орієнтує організацію навчання учнів на реалізацію низки психолого-педагогічних підходів.

Особистісно зорієнтований підхід, згідно з яким у центр навчально-виховного процесу ставляться інтереси особи-учня; цей підхід передбачає: гуманне суб’єкт-суб’єктне співробітництво всіх учасників навчально-виховного процесу; діагностично-стимулюючий спосіб організації навчального пізнання; діяльнісно-комунікативну активність учнів: проектування індивідуальних досягнень в усіх видах пізнавальної діяльності; якомога повніше врахування у доборі змісту, в методиках, стимулах навчання та системі оцінювання діапазону особистих потреб.

Компетентнісний підхід, суть якого полягає у тому, що проміжним та кінцевим результатами навчання визнається формування певних здібностей особистості (компетентностей), які знаходять прояв у комплексі умінь, заснованих на знаннях, ціннісних орієнтирах та досвіді діяльності.

Реалізація компетентнісного підходу у програмі здійснюється за рахунок виокремлення в ній  у спеціальному стовпчику державних вимог до рівня загальнонавчальної підготовки учнів з вивчення  кожної  навчальної теми. Вони подаються, як перелік складних умінь, якими має оволодіти учень в процесі навчання. Цей перелік включає основні види предметної компетентності (хронологічні, просторові, інформаційні, логічні, аксіологічні), які правлять за навчальні орієнтири. Учитель конкретизує ці вимоги під час підготовки до кожного уроку та складання його плану-конспекту, в якому  вони виступають як основа цілевизначення у вигляді конкретного переліку очікуваних  результатів навчання. Відповідно до цих орієнтирів учитель добирає необхідні методи та прийоми навчання, розробляє пізнавальні завдання, які спонукають учнів до виконання тих чи інших  дій, внаслідок яких відбувається формування у школярів спеціальних та загальнонавчальних  умінь.

Діяльнісний підхід, згідно з яким ефективність навчання залежить від залучення учнів  до різноманітних видів діяльності, що дозволяє їм успішніше оволодівати суспільним досвідом та, як наслідок, забезпечує соціальну активність особистості.

Це спонукає вчителя постійно  створювати такі навчальні ситуації, які підштовхували б учнів до самостійного здобуття інформації, її аналізу та узагальнення. Аби надати системності в цьому напрямку, програмою передбачено проведення у межах кожної теми лабораторно-практичної роботи, яка є своєрідним методом навчання, за допомогою якого здійснюється вивчення учнями нового навчального матеріалу (лабораторна складова) та одночасно набуття ними загальнонавчальних та спеціально-предметних  умінь (практична складова). Позаяк  це – метод навчання, він може застосовуватися як на окремій ланці уроку (вивчення нового матеріалу, узагальнення, закріплення), так і протягом усього уроку (лабораторно-практичне заняття).  Така робота може виконуватися як у класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на уроці. Організація лабораторно-практичних робіт передбачає певну динаміку, яка полягає у збільшенні у кожному наступному класі лабораторної (обсяг, складність, характер та види джерел) та практичної (урізноманітнення способів діяльності) складової, ступеня самостійності учнів (від виконання роботи за допомогою вчителя за докладною інструкцією до самостійного виконання за загальним завданням). При цьому вчитель має спиратися на матеріали та рекомендації щодо проведення лабораторно-практичних робіт, поданих у підручнику. Але це не виключає залучення ним інших джерел та пізнавальних завдань, зберігаючи загальну спрямованість роботи.

Комплексний підхід, який передбачає погляд на освітній процес як на органічну єдність навчання, виховання та розвитку, а також на історичний процес як багатоаспектний, такий, що не обмежується лише політичною складовою, а поєднує в собі соціальний, культурний, етичній , особистісній та іншім виміри. Навчання історії має сформувати в учнів цілісне уявлення про минуле власної країни, Європи та світу. З цією метою вивчення кожного навчального курсу розпочинається з вступу. Така актуалізація знань сприяє й полегшенню засвоєння нового матеріалу та розумінню учнями безперервності й цілісності історичного процесу, підводить учнів до вивчення нового історичного періоду. Крім того, у «Вступі» передбачено ознайомлення школярів з метою вивчення відповідного історичного періоду, його особливостями та історичними джерелами.

Програма також передбачає проведення узагальнення матеріалу конкретних розділів і курсів. Воно може бути, як окремим уроком, так і складовою уроку певного типу, наприклад, поєднуватися з тематичним оцінюванням навчальної діяльності учнів. Під час узагальнення учні за допомогою вчителя мають можливість систематизувати вивчене, повернутися до найскладніших моментів теми, курсу, поглибити знання навчального матеріалу, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Узагальнення може проводитися на інтегрованій основі, поєднуючи матеріал  історії України зі всесвітньою історією для  порівняння, поглибленого розуміння учнями взаємозумовленості історичних процесів національної та європейської історії.

Окреме місце в програмах відведено тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів, тому йому логічно присвячувати окреме навчальне заняття. Воно може відбуватися у письмовій (за запитаннями або тестовими завданнями) та усній формах. Для визначення рівня  сформованості в учнів складних умінь, насамперед логічних, аксіологічних та інформаційних ,варто використовувати завдання творчого характеру, які передбачають  написання есе, здійснення мінідосліджень, портфоліо, проектів тощо. За будь-якої форми роботи вчитель має орієнтуватися на визначені програмою та Стандартом державні вимоги до підготовки учнів за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. При цьому важливо поєднувати результати поточного і тематичного оцінювань.

Структура програми

Програма складається з пояснювальної записки, змісту навчального матеріалу, структурованого за темами та переліку державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, складених відповідно до Стандарту і поданих у вигляді таблиці з трьох стовпчиків.

Зміст теми містить перелік основних історичних сюжетів, не розділених на окремі уроки. Автори підручників і вчителі, орієнтуючись на вимоги щодо підготовки учнів, мають можливість самостійно визначати назву теми, кількість і перелік запитань до кожного уроку залежно від особливостей учнів, класу та індивідуального підходу вчителя до викладання.

До кожної теми у лівій частині програми подано перелік основних питань, які розкривають зміст навчального історичного матеріалу і обов’язково мають бути відображені в підручниках та посібниках. Основні питання засвоюються учнями у вигляді знань (різного ступеня узагальнення й складності) про події, факти, історичних діячів, культурно-історичні пам’ятки. Вони є обов’язковим мінімумом, які мають засвоїти учні.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів подано у правій частині програмі як переліку вмінь і навичок, яких школярі мають набути під час вивчення навчального матеріалу. Вони повністю відповідають вимогам, які передбачені Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, є обов’язковими для засвоєння й оперування учнями і слугують методичним орієнтиром для авторів підручників і посібників.

Невід’ємною складовою навчальної програми з історії для загальноосвітніх навчальних закладів є переліки, зміст яких учні мають опрацювати, засвоїти та навчитися висловлювати свої судження щодо наведених понять, фактів, подій, явищ та історичних постатей:

·          загальноісторичних та конкретно-історичних понять;

·          опорних дат і фактів;

·          історичних постатей;

·          історично-культурних пам’яток.

Календарний план 5 клас Історія України   35 годин

№ уроку	Тема і зміст уроку	К-сть годин	Дата
Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
1.	Істоpiя як наука
2.	Історія і час
3.	Як пов’язані історія і простір
4.	Що таке речові історичні джерела
5.	Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево
6.	Писемні джерела
7.	Мова як джерело знань про минуле
8.	Географічні назви в історичній науці
9.	Практичне заняття. Які назви в моєму рідному селі нагадують про минуле
10.	Урок узагальнення до розділу «Звідки  історики довідуються про минуле»
11.	Урок контролю і корекціїнавчальнихдосягнень з теми «Звідки  історики довідуються про минуле»
Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ
12.	Про кого розповідає історія
13.	Що називають історичними подіями та явищами
14.	Як жили давні мешканці України
15.	Чим уславилися князі Київської Русі
16.	Як українське козацтво прославилось у битвах і походах
17.	Українське село і місто у ХVІІІ ст.
18.	Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру
19.	Українці в революції 1917–1920 рр.
20.	Україна в роки Другої світової (1939–1945) та Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн
21.	Проголошення незалежності України
22.	Практичне заняття. Про що  і про кого розповідає історія рідного краю
23.	Урок узагальнення до розділу «Про що і про кого розповідає історія»
24.	Урок контролю і корекціїнавчальнихдосягнень з теми«Про що і про кого розповідає історія»
Розділ ІІІ.  ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ
25.	Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра
26.	Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова
27.	Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци
28.	Вулиці та площі.  Вулиця Хрещатик у Києві.  Площа Ринок у Львові
29.	Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині
30.	Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого села, рідного краю розповідають про минуле
31.	Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями України
32.	Урок узагальнення до розділу «Які пам’ятки є частиною історії»
33.	Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми «Які пам’ятки є частиною історії»
34-35.	Узагальнення  до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України»

 Історія України. Всесвітня історія. (інтегрований курс) 6 клас.

                         Кількість годин: на рік -70, на тиждень – 2.

№		Дата	Тема уроку			Примітки
І семестр
1.			Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела		1
2			Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу. Практичне заняття. Відлік часу в історії   стародавнього світу		1
Розділ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ  ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ (8 годин) 3 Наукові та релігійні теорії походження  людини. Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Утворення рас 1 4 Форми господарювання первісної людини. Привласнювальні та відтворювальні форми господарства 1 5 Суспільна організація (сім’я – рід – плем’я – община) та організація влади (народні збори – рада старійшин – вождь) за первісних часів 1 6 Духовна культура та вірування людей за первісних часів. 1 7 Практичне заняття. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України 8 Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. 2 9 Поступове ускладнення суспільного життя, передумови становлення держави та цивілізації 1 10 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1 Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ (6 годин).
11 Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація. Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя 1 12 Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. 1 13 Посилення Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Будівництво пірамід (Джосер, Хеопс) 1 14 Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ 1 15 Архітектура і мистецтво, писемність і освіта Практичне заняття. Міфи та релігія Давнього Єгипту. Ехнатон 1 16 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1 Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ (6 год) 17 Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ–ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі. 1 18 Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело 1 19 Ново-Ассирійське та Ново-Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово, в контексті Біблійної історії). Перська держава Ахеменідів 1 20 Племена і народи залізного віку на території сучасної України. Кіммерійсько-скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії. 1 21 Практичне заняття. Геродот про скіфів. Історичні джерела про Скіфський похід Дарія І. 1 22 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1
Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ (6 годин).
23  Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація 1 24 Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення 1 25 Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. 1 26 Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії 1 27 .Практичне заняття. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї 1 28 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ (1 година).                             29 Спільні риси та особливості розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу й античної греко-римської цивілізації 1 Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ (8 годин) 30 Вплив природно-географічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції. Хронологічні межі історії античної Греції та її періодизація 1 31 Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації, її основні центри; розквіт і занепад 1 32 Практичне заняття. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера 1                                         33 Боротьба демосу із знаттю. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія 1 34 Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Утворення світу античних грецьких полісів 1 35 Об’єднання Аттики. Законодавча реформа. Ліквідація тиранії в Афінах. Завершення формування Афінського поліса 1 36 Практичне заняття. Спартанський поліс. Побут та виховання спартанців 1
	37	Узагальнення. Тематичне оцінювання					1
Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ  (8 годин). 38 Греко-перські війни. Походи Дарія. Марафонська битва. Похід Ксеркса 1 39 Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського полісу 1 40 Жінка в афінському полісі. Сім’я та виховання афінян 1 41 Практичне заняття. Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції 1 42 Криза грецького поліса. Демосфен. Підкорення Греції Філіпом II 1 43 Виникнення науки. Театр. Практичне заняття. Архітектура і скульптура у Давній Греції 1 44 Практичне заняття. Давньогрецька міфологія і релігія як спосіб світосприйняття людей. Античні олімпійські ігри 1 45 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1
Тема 3. ДОБА  ЕЛЛІНІЗМУ (5 годин). 46 Практичне заняття. Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами 1 47 Утворення та розквіт елліністичних держав. Основні риси еллінізму. «Зустріч цивілізацій» 1 48 Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура. 1 49 Повсякденне та духовне життя за елліністичної доби. Практичне заняття. Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на території України 1 50 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1
Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ Тема 1. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ (9 г) 51 Вплив природно-географічних умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Царська доба в історії Стародавнього Риму 1 52 Римська республіка V–І ст. до Р. Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Утворення римської громадянської общини 1    53 Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави 2 54    Соціальний устрій та організація влади за часів «золотої доби» Римської республіки. Права та обов’язки громадянина. Політика і політики  Римської республіки 1 55 Релігія, сім’я і виховання, побут і повсякденне життя. Практичне заняття. Римське рабовласницьке помістя за даними джерел 1 56 Криза Римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів 1 57   Диктатура Сулли. Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. (оглядово) 1 58 Практичне заняття. Історичні портрети Цезаря і Цицерона 1 59 Узагальнення. Тематичне оцінювання 1
Тема 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ (9 годин)
60 Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. Марк Аврелій 1 61 Практичне заняття. Місто Рим і його повсякденне життя 1     62 Кризові явища в Римській імперії й утвердження домінату.  Реформи Діоклетіана і Константина 1 63 Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії 1 64 Практичне заняття. Культура Давнього Риму 1 65 Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів.  Захоплення Риму варварами 1 66 Римський період античних держав на території України. Боспорське царство. Пам’ятки античної цивілізації на території України 1 67 Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян 1 68 Узагальнення. Тематичне оцінювання 69 Узагальнення до курсу: «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України» 1 70 Резерв 1

          Календарне планування історія України. 7  клас

(1 година на тиждень, 35 – на рік)

       

№	Тема	Дата	Примітка
І семестр
1.	Історія України — складова європейської історії
2.	Середньовічна історія України
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ
3.	Східні слов’яни та їхні сусіди
4.	Витоки Київської Русі
5.	Київська Русь за часів князя Ігоря та княгині Ольги
6.	Практичне заняття. Князь Святослав і його походи
7.	Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Виникнення та становлення Русі- України»
Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–УКРАЇНА) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
8.	Володимир Великий
9.	Ярослав Мудрий
10.	Культура Київської Русі наприкінці Х ст. — у першій половині ХІ ст.
11.	Політичний і соціальний устрій Київської Русі наприкінці Х ст. — у першій половині ХІ ст. Розвиток господарства
12.	Практичне заняття. Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства
13.	Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.»
Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
14.	Київська держава за Ярославичів
15.	Правління Володимира Мономаха
16.	Політичне й соціально-економічне життя давньоукраїнських князівств у середині ХІІ — першій половині ХІІІ ст.
ІІ семестр
17.	Архітектура й образотворче мистецтво в Київській Русі в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
18.	Практичне заняття. «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело»
19.	Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Київська держава (Русь-Україна) у другій половині ХІ ст. – у першій половині ХІІІ ст.»
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
20.	Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича
21.	Монгольська навала на українській землі
22.	Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького та його наступників
23.	Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича
24.	Правління Юрія І Львовича й останні галицько-волинські князі
25.	Освіта, мистецтво та церква в Галицько- Волинській державі
26.	Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Галицько- Волинська держава»
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)
27.	Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського й інших держав. Кревська унія 1385 р. та українські землі
28.	Держава Феодоро та Кримське ханство
29.	Суспільне життя в Україні
30.	Господарське життя в Україні
31.	Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV cт. — XV ст.
32.	Практичне заняття. Повсякденне життя та взаємовідносини населення України в ХIV–XV cт.
33.	Історія рідного краю
34.	Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина ХІV – ХV ст.)»
35.	Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».

Всесвітня історія

7 клас

№ уроку			Дата	Зміст навчального матеріалу1 год.			Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1				ПОВТОРЕННЯ.Місце історії Стародавнього світу в історії людства. ВСТУП.Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.			Учень/учениця: • характеризує основні тенденції політичного й економічного розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя; • називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, вказує її особливості для різних регіонів світу; • тлумачить поняття «Середні віки», «раннє Середньовіччя», «Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари».
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ5 год
2 3 4 5 6					Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії. Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії. Природно­географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури. Практичне заняття: «Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».	Учень/учениця: • показуєна карті напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; провідні країни Європи і світу; • характеризує «варварські королівства», Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя; • визначаєнаслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу і арабської експансії; • називає хронологічні межі Великого переселення народів, існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій, перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв під Пуатьє і Верденського договору; • тлумачить поняття «Велике переселення народів», «варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам», «Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія».
7					Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ4 год.
8 9 10 11					Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя. Практичне заняття: «Замок. Рицарські традиції. Життя селян». Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.	Учень/учениця: • показуєна карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; • називаєосновні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської церкви; • описуєсередньовічне місто, феодальний замок, селянське житло; • характеризуєосновні стани середньовічного суспільства, процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; середньовічний ремісничий цех. • визначає причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва. • тлумачить поняття «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».
12					Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.8 год.
13 14 15 16 17 18 19 20					Походи вікінгів та їх завоювання. Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени. Практичне заняття: «Наслідки Хрестових походів». Середньовічні держави: від роздробленості до станово­представницьких монархій. Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд. Священна Римська імперія Оттон І. Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I, Фернандо II.	Учень/учениця: • показуєна карті території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни; • називаєхронологічні межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; • описуєпоходи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк; • характеризуєПерший та Четвертий Хрестові походи, результати нормандських завоювань, Реконкісти, італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні республіки; процес становлення станово-представницької монархії; • визначаєпричини і наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності зазначених історичних діячів; • тлумачить поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні республіки».
21					Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ5 год.
22 23 24 25 26					Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування. Християнська церква в ХІ – ХV cт. Єретики і боротьба з ними. Практичне заняття: «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента». Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження й гуманізм.	Учень/учениця: • показуєна картіуніверситетські центри й міста пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; • називаєхронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час винайдення книгодрукування; дату розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви; • описуєроманський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя; • визначаєпричини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; • характеризуєвплив церкви на культуру й освіту; технічні досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло; • тлумачить поняття «вітраж», «фреска», «скульптура», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».
27					Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст. 3 год.
28 29 30					Польське королівство. Казимир ІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни. Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ. Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».	Учень/учениця: • показуєна картітериторії Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення гуситського руху; • називаєхронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління Івана ІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського, Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви; • описуєосновні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгороду; • визначаєнаслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи; • характеризує діяльність зазначених діячів; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; • тлумачить поняття «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».
Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД3 год.
31 32 33					Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії. Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури. Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури.	Учень/учениця: • показує на карті території Індії, Китаю, Османської держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів; • називаєдати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння Константинополя; • описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; • характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову спадщину; • тлумачить поняття «Піднебесна імперія», «касти», «індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар».
34					Узагальнення. Тематичний контроль
35					Узагальнення до курсу: «Середні віки в історії людства».	Учень/учениця: • висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації; • визначає основні здобутки людства часів Середніх віків.

  

                   Календарне планування з історії України 8 клас

(52 години)

№ уроку	Тема, зміст	Дата, примітка
1.	Вступ до нової доби історії українських земель
Тема І. Українські землі в ХVІ ст.
2.	Соціальна структура українського суспільства та економічне життя
3.	Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель
4.	Церковне життя другої половини XVI ст.
5.	Берестейська унія 1596 р.
6.	Виникнення українського козацтва та перших січей
7.	Військо Запорозьке
8.	Перші козацькі повстання
9.	Освіта, книговидання й літописання
10.	Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво
11.	Урок узагальнення
Тема ІІ. Українські землі у першій половині ХVІІ ст.
12.	Соціально­економічний розвиток
13.	Церковне життя
14.	Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками.
15.	Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна
16.	Козацькі рухи 20—30-х рр. XVII ст.
17.	Освіта, література, книговидання
18.	Театр, музика, архітектура та образотворче мистецтво
19.	Урок узагальнення

Тема III. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української держави
20.	Причини і початок Національно­визвольної війни
21.	Розгортання національно­визвольної боротьби в 1648—1649 рр.
22.	Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького
23.	Воєнно­політичні події 1650—1651 рр.
24.	Воєнно­політичні події 1652—1653 рр.
25.	Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин
26.	Переяславська рада. «Березневі статті»
27.	Воєнно­політичні події 1654—1657 рр.
28.	Урок узагальнення
Тема IV. Українські землі в 60-80-ті рр. ХVІІ ст.
29.	Гетьманство І. Виговського. Конотопська битва
30.	Розкол козацької України. Андрусівське перемир’я
31.	Правобережна та Лівобережна Гетьманщини в 60—80-х рр. ХVІІ ст.
32.	Правобережна та Лівобережна Гетьманщини в 60—80-х рр. ХVІІ ст. (продовження)
33.	Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст. Кошовий отаман Іван Сірко
34.	Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини
35.	Господарське життя та політичний устрій Слобідської України
36.	Урок узагальнення
Тема V. Українські землі наприкінці ХVІІ  - у першій половині ХVІІІ ст.
37.	Гетьманщина наприкінці ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. І. Мазепа

38.	Правобережна Україна наприкінці ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.
39.	Україна в подіях Північної війни
40.	Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату
41.	Культура наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.
42.	Культура наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст. (продовження)
43.	Урок узагальнення
Тема VІ. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
44.	Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини
45.	Правобережжя і західноукраїнські землі в другій половині ХVІІІ ст.
46.	Національно­визвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІІ ст.
47.	Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі і Криського ханства
48.	Культура України в другій половині ХVІІІ ст.
49.	Урок узагальнення
50-52.	Резервний час

  Всесвітня історія 8 клас 

(35 годин)

№	Зміст	Примітки
1.	Вступ.
Тема 1. Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій
2.	Відкриття європейців
3.	Завоювання Нового Світу
Тема 2. Людина ранньої нової доби
4.	Матеріальний світ і суспільство
5	Повсякденне життя у країнах Західної Європи
Тема 3. Реформація і контрреформація
6.	Реформація
7.	Поширення Реформації
8.	Контрреформація
Тема 4. Західноєвропейські держави в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
9.	Франція
10.	Іспанія
11.	Нідерланди
12.	Англія
13.	Міжнародні відносини
14.	Урок узагальнення
Тема 5. Культура Західної Європи ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
15.	Мистецтво Високого Відродження в Італії. Північне Відродження
16.	Освіта і наука. Література і театр. Мистецтво бароко

Тема 6. Польська держава і Московське царство
17.	Річ Посполита
18.	Московська держава
19.	Московська держава. Смута
20.	Урок узагальнення
Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації
21.	Англійська революція
22.	Промисловий переворот в Англії
23.	Франція
Тема 8. Доба Просвітництва
24.	Просвітництво. Культура
25.	Австрія і Пруссія
26.	Росія. Петро І. Північна війна
27.	Росія. Палацові перевороти
28.	Росія. Епоха Катерини ІІ
29.	Англійські колонії у Північній Америці
30.	Створення США
31.	Урок узагальнення
Тема 9. Східний світ
32.	Особливості розвитку країн Сходу
33.	Османська імперія, Персія
34.	Китай. Індія
35.	Урок узагальнення

Календарно-тематичнепланування з історіїУкраїни. 9 клас.

(52 год)

№  з/п	Дата	Тема, зміст уроку	Примітки
1.	2.	3.	4.
1.		Вступ. Українанаприкінці ХVІІІ – ХІХ ст.ст. Ознайомленняучнівіззавданнями і структурою курсу. РозподілтериторіїУкраїниміждвомаімперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовахзагальноєвропейськоїкризи аграрно-ремісницькоїцивілізації. Утвердженняіндустріальногосуспільства. Українськенаціональневідродження.
	Тема 1. Формуваннямодерноїукраїнськоїнації. Теорія та суспільнівикликипершоїполовини XIX ст.
2.		Відетносу до нації. Відетносу до нації; та відМало­росіїГалицькоїРусі до України. «Українськепитан­ня» – проблема панівнихнацій. «Український проект». Чим поняття «українськанація» відрізняєтьсявід понять «українськанародність» або «українськийетнос». Які характеристики їхвизначають. Староукраїнство і українство Нового часу.
3.		Формуваннянаціональноїсвідомості. Історичнапам’ять – найсуттєвішийчинникформуваннянаціо­нальноїсвідомості. Значення фольклору та етнографії в дослідженнінаціональнихознакукраїнців. Пошукнауково-історичнихпідвалинукраїнськоїокремішності Початок академічного (наукового) етапуукраїн­ськоговизвольногоруху.
4.		Формуваннямодерноїукраїнськоїнації. Російськапанславістська, польськафедеративна і українськаслов’янофільськатеорії. Шляхи мобілізаціїукраїнськоїнації в умовахмодернізаційнихтрансформаційсуспільства. Ідеясоборно­стіукраїнських земель. Релігійно-конфесійніпробле­ми в національномупитанні.
5		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 2. Українськіземлі у складіРосійської та Австрійськоїімперійнаприкінці XVIII – у першійтретині XIX ст.ст.
6.		Українськіземлі у складіРосійськоїімперії. Адміністративно-територіальнийустрій та регіональнийподіл. Національне та соціальне становище українсь­когонаселення. Проникненнябуржуазних рис життя у побутмешканцівміста і села. Життя великих міст.
7.		Включеннязахідноукраїнських земель до складу Австрійськоїімперії. Адміністративно-територіаль­нийустрій та регіональнийподіл. Політикаавстрій­ського уряду щодоукраїнців. Національне та соціа­льне становище українськогонаселення. Зміни у побуті, стилі та традиціяхжиттяміста і села.
8.		НаддніпрянськаУкраїна у системіміжнароднихвідносинпершоїполовини XIX ст. Впливміжнаро­днихвідносин на земліУкраїни в першійтретині XIX ст. Україна в російсько-турецькійвійні 1806–1812 рр. та російсько-французькійвійні 1812 р. Азов­ськекозацькевійсько.
9.		Початок національноговідродження в Наддніп­рянськійУкраїніНаціональнаідея в суспільно-політичномурусіУкраїни. «Історіярусів». Українсь­каавтономістськаідея. Новгород-Сіверськийгурток. Українськекультурневідродження на Слобожанщині.
10.		Пробудженнянаціональногожиття в ЗахіднійУкраїні. «Руськатрійця». ПоширенняідейПросвіт­ництва у ЗахіднійУкраїні. Пробудженнянаціональ­ногожиття. Українськанаціональнаідея в середови­щі греко-католицькихсвящеників. «Руськатрійця».
11.		Масонство в УкраїниДекабристськийрух. Украї­на в програмних документах декабристів. ПовстанняЧернігівського полку. Польськеповстання 1830–1831 рр. і Україна.
12.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 3. Соціально-економічнежиття народу та українськийнаціональнийрух у першійполовині XIX ст.
13.		Економічне становище в першійполовині XIX ст. Сільськегосподарство і аграрнівідносини в україн­ських землях.
14.		Початок промисловоїреволюції. Формування фабрично-заводськоїпромисловості. Міста. Розвитоквнутрішньоїторгівлі. Одеса. МісцеУкраїни в зовні­шнійторгівліРосійськоїімперії.
15.		Соціально-економічне становище українськогонаселення. Повсякденнежиттяукраїнців у селі та місті. Соціально-економічне становище українськогонаселенняпідвладоюАвстрійської та Російськоїімперій
16.		Соціальнірухи в першійполовині XIX ст. Форми й характер протесту козаків, селян та військовихпосе­ленців. Селянськівиступипід проводом У.Кармалюка. «Київськакозаччина» 1855 р. Селянськівиступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.
17.		Кирило-Мефодіївське братство. УтворенняКирило-Мефодіївського братства. Програмнідокументи й громадсько-політичнадіяльністьбратчиків. МісцеТ.Шевченка в українськихнаціональномувідро­дженні. П.Куліш, М.Костомаров. Рисиментальнісних установок, щовідрізнялиукраїнціввідсусідніхнаціональнихспільнот: поляків і росіян.
18.		Національно-визвольнийрух на західноукраїнсь­ких землях під час революції 1848–1849 рр. в Авст­рійськійімперії. Зв’язкидіячівукраїнськогоруху з лідерамичеського і південнослов’янськоговідро­дження. Утворення та діяльністьГоловноїруської ради.
19.		ЗахіднаУкраїна в періодзавершенняреволюції. Українськепитання на Слов’янськомуз’їзді у Празі, Участь українців у виборах до австрійського парла­менту.
20.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 4. Духовнежиття в українських землях наприкінці XVIII–.упершійполовині XIX ст.
21.		Розвитоккультури. Освіта і наука. Особливостірозвиткукультури. Капіталізація і їївплив на культу­ру. Освіта. Київський та ХарківськийуніверситетиГімназії. Рішельєвський та Ніжинськийліцеї. Наука Видатнівчені.
22.		Література. Театр. Нова українськалітература театр як відображеннятенденційсуспільногорозвитку. Т.Шевченко, І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.ГребінкаП.Куліш.
23.		Мистецтво. Музика, образотворчемистецтво і архітектура в пошукахукраїнськогомистецького стилю.
24.		Традиційно-побутова культура. Релігійнежиття. Традиційно-побутова культура у селі та містіРелігійнежиття. Доля українськоїжінки.
25.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 5. Модернізаціяукраїнськогосуспільства в середині – у другійполовині XIX ст.
26.		Західноукраїнськіземліпісляреформи 1848 року. Впливаграрноїреформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвитокекономіки в західноукраїнських землях.
27.		Селянська реформа в НаддніпрянськійУкраїні.
28.		Початок ринковихвідносин в сільськомугоспо­дарстві. Зміни в сільськомугосподарстві. Капіталі­зація. Ринковівідносини.
29.		Формуванняринковихвідносин. Розвитокпромис­ловості. Поширеннявільнонайманоїпраці. Розвитокпромисловості. Особливостііндустріалізації в Україні.
30.		Розвитокміст і сіл. Торгівля. Розширеннявнутріш­нього ринку. Українськіпідприємці. РодиниЯхненків і Симиренків.
31.		Реформиадміністративно-політичногоуправлін­ня 60–70–х років XIX ст. у підросійськійУкраїні. Зміни у соціальнійструктурісуспільства. Суперечли­віпроцесимодернізаціїповсякденногожиття. Поча­ток трудовоїеміграції.
32.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 6. Національнаідея. Українофільськийкультурницький і політичнийетапивизвольногоруху
33.		Культурницькийетапукраїнськоговизвольногоруху. Зіткненняросійської, польської, німецької та австрійськоїнаціональнихідей на українських зем­лях. Українськепитання, йогоголовні засади і прин­ципи. Україна в геополітичнихстратегіяхРосії, Ні­меччини, Австро-Угорщини. Хлопомани і народівці. Москвофільство і малоросійство. Подвійналояльністьукраїнськоїеліти.
34.		ПолітичнийетапукраїнськоговизвольногорухуУкраїнськийсоціалізм. М.Драгоманов. Націонал-демократична течія – галицькінародовцікиївськістарогромадівці. Ідеятериторіалізму – патріотизмуземлі та концепт «українськаполітичнінація». Національнийсоціал-демократизм. Участіпредставниківрізнихетносів в українськомувизвольномурусі.
	Тема 7. Суспільно-політичнийрух в Україні у другійполовині XIX ст.
35.		Суспільно-політичнийрухнаприкінці 50-х – у 60-ті рр. Виникнення громад. Початок громадівськогорухунаприкінці 50-х – в 60-ті рр. Київська та іншігромади. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.
36.		Суспільно-політичнийрозвиток у 50–60-х рр. на західноукраїнських землях. Основнітечіїсуспіль­но-політичногоруху 50–60-х рр. на західноукраїнсь­ких землях: москвофіли та народовці.
37.		Культурно-освітнєтовариство «Просвіта». Польськеповстання 1863–1864 рр. і Україна
38.		Суспільно-політичнийрух у 70–90-х рр. Відро­дженнягромадівськогоруху в 70–90-х рр. Громадівськийрух. «Південно-ЗахіднийвідділРосійськогогеографічноготовариства». «Київський телеграф». Емський указ. Народники. Російськийгромадсько-політичнийрухнародників в українських землях.
39.		Діяльністьгалицькихнародовців у другійполови­ні 70–х – 90-ті рр. Розгортаннярухународовців на Буковині та в Закарпатті.
40.		Радикальнийрух у Галичині. «Новоерівська» полі­тиканародовців. О.Барвінський та О.Кониський. Утворенняпершоїполітичноїпартії в Україні (РУРП), Іван Франко.
41.		Утворенняукраїнськихполітичнихпартій. Утво­рення УНДП та УСДП. СамостійницькапозиціяпартійЗахідноїУкраїни. Українці в Галицькомусеймі та Австрійськомупарламенті. Українці-самостійники (М.Міхновський і Ю.Бачинський).
42.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 8. КультурнежиттяУкраїни в другійполовині XIX ст.
43.		Розвитоккультури. Освіта. Особливостірозвиткукультури. Освіта. Недільнішколи в НаддніпрянськійУкраїні. Вищі навчальні заклади.
44.		Наука. Видатнівчені. Науковітовариства. М.Грушевський.
45.		Література. Мистецтво. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Українськіпідприємці-благодійники. РодиниТерещенків та Харитоненків.
46.		Народна творчість. Повсякденне та релігійнежиття. Фольклор та декоративно-ужитковемистецт­воПовсякденнежиття: звичаї, традиції, побут. Зміни у життіукраїнськихжінок. Особливостірелігійногожиття.
47.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
	Тема 9. Наш край наприкінці XVIII – у XIX ст.ст.
48.		Наш край наприкінці ХVШ – у першій половині XIX ст.ст. Склад населення. Особливості модернізації регіону і краю в першійполовині XIX ст. Етнічний і соціальний склад мешканців. Господарське життя .
49.		Наш край у другій половині ХІХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60–70-х рр. ХІХ ст. на систему управління краю. Господарське життя мешканців краю. Переселенські рухи.
50.		Культурне та духовнежиття. Вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури. Повсякденне життя різних верств  місцевого населення
51.		Урок узагальнення (оцінка за тему)
52.		Підсумкове узагальнення

9 клас Календарне планування

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ(35 годин)

Урок	Тема уроку	Дата уроку, примітки
1.	ВСТУП.Основнітенденціїекономічного та       політичногорозвиткусвітувідкінця ХVІІІ ст. до 1914 р.
ТЕМА 1. Велика французькареволюція
2.	Причини і початок революції у Франції. Поваленнямонархії та встановленняреспублікиу  Франції.
3.	Якобінська диктатура та їїпадіння. Термідоріанський режим.
4.	Консульство та імперія Наполеона Бонапарта. Загарбницькі війни Франції. Крах наполеонівської імперії.
5.	“Сто днів” Наполеона. Ватерлоо. Віденськийконгрес. Утворення священного союзу
ТЕМА 2. Європа й Америка в першій половині ХІХ ст.
6.	Національні і революційні рухи в Європі в 20-30-ті роки ХІХ ст.
7.	Англія і Франція у 1815-1847 рр.
8.	Австрія, Пруссія, Італія в 1815-1847 рр.
9.	Росія у 1815-1847 рр. Суспільно-політична думка Європи
10.	«Весна наодів»
11.	Утворення незалежних держав у Латинській америці
12.	Узагальнення
ТЕМА 3. Європа й Америка у добу об’єднання і модернізації суспільства
13.	Об`єднанняІталії.
14.	Об`єднанняНімеччини.
15.	Вікторіанська Англія. Франція за Наполеона ІІІ
16.	Громадянська війна в США
ТЕМА 4. Утвердженняіндустріальногосуспільства у провіднихдержавах світу
17.	Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США
18.	Франко-прусськавійна. Паризькакомуна.Третяреспубліка у Франції.
19.	Англіяі США
20.	Німеччината Італія
21.	Росія
22.	Японія. Революція Майдзі
	Узагальнення
ТЕМА 5. Завершення формування  світових колоніальних імперій. Міжнароднівідносинив останній третині ХІХ ст.
23.	Завершення територіального поділу світу. Антиколоніальнаборотьбанародів
24.	Британське володіння в Індії. Китай
25.	Утворення нових держав на Балканах
26.	Міжнародні відносини в 1871-1900 рр.
ТЕМА 6. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ - у ХІХ ст.)
27.	Розвитокосвіти та науки.
28.	Література. Філософія.
29.	Мистецтво. Архітектура
30.	Повсякденне життя. Релігія і мораль
31.	Узагальнення
32.	Підсумкове узагальнення
33-35.	Резервний час

                                                                                Затверджую

_______________________

„_____” ____________р.

Календарний план

10 клас

Історія України

рівень стандарту,

профільний рівень (правовий, філософський, економічний)

35 години

академічний рівень

52 годин

Школа ___________________________

На _________________ навчальний рік

Вчитель ___________________________________________________________

10 клас

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (1900-1939 рр.)

(35 годин / 52 години)

Урок		Тема уроку	Дата уроку, примітки
35 годин	52 годи-ни
1.	1.	ВСТУП. Завдання і структура курсу. Вступ до першого періоду новітньої історії України. Формування індустріального суспільства в українських землях
ТЕМА 1. Україна на початку ХХ ст.
2.	2.	Соціально-економічний розвиток українських земель
3.	3.	Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні
	4.	Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях
4.	5.	Події російської революції 1905-1907 рр.
	6.	Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр.
5	7.	Розвиток української культури на початку
	8.	Церковне життя
6.	9.	Урок узагальнення
ТЕМА 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української  революції
7.	10.	Перша світова війна та український національний рух
8.	11.	Воєнні дії на території України в 1914-1915 рр.
	12.	Воєнні дії на території України в 1916-1917 рр.
9.	13.	Початок української революції. Утворення УЦР
	14.	Розвиток Української революції влітку-восени 1917 р. І та ІІ Універсали УЦР
10.	15.	Урок  узагальнення
ТЕМА 3. Українська державність в 1917- 1921 рр.
11.	16.	Українська Народна Республіка
12.	17.	Українська Держава. Гетьман П.Скоропадський
13.	18.	Директорія УНР
14.	19.	Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)
15.	20.	Боротьба за владу в Україні в другій половині 1919 р.
	21.	Українська Соціалістична Радянська Республіка наприкінці 1919 – на початку 1920 р.
	22.	Україна на початку 1920 р. Радянсько-польська війна і Україна
16.	23.	Урок  узагальнення
ТЕМА 4. Культура і духовне життя в Україні 1917-1921 рр.
17.	24.	Національно-культурне будівництво за часів УЦР
	25.	Національно-культурне будівництво за часів Української Держави П.Скоропадського та Диренкорії УНР
18.	26.	Культурний процес за радянської влади
19.	27.	Урок  узагальнення
ТЕМА 5. УСРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
20.	28.	Становище УСРР на початку 1921 р. Масовий повстанський рух. Впровадження непу.  Особливості непу в УСРР
	29.	Голод 1921-1922 рр.
21.	30.	Входження УСРР до складу СРСР
22.	31.	Культурне і духовне життя в роки непу. Українізація
	32.	Релігійне житя в Україні. УАПЦ
23.	33.	Урок  узагальнення
ТЕМА 6. Закріплення радянської влади в України (1929 – 1939 рр.)
24.	34.	Сталінська індустріалізація в України
25.	35.	Колективізація і розселянювання України
	36.	Голодомор 1932-1933 рр.
26.	37.	Громадсько-політичне життя. Масові репресії. Конституція 1937 р.
27.	38.	Освіта і наука в 30-ті рр. «Розстріляне відродження»
	39.	Церковна політика радянської влади в 1930-ті рр.
28.	40.	Урок  узагальнення
ТЕМА 7. Західноукраїнські землі в 1920-1939 рр.
29.	41.	Українські землі у складі Польщі
	42.	Партійна та політична боротьба в Західній Україні. Інтегральний націоналізм. ОУН
30.	43.	Українські землі в складі Румунії
31.	44.	Закарпаття в складі Чехословаччини
	45.	Карпатська Україна. А.Волошин
32.	46.	Урок  узагальнення
ТЕМА 8. Наш край (1900-1939 рр.)
33.	47.	Наш край у 1900-1914 рр.
	48.	Наш край у роки Першої світової війни та Української революції
	49.	Наш край у 1918-1921 рр.
34.	50.	Наш край у 1920-ті роки
	51.	Наш край у 1930-ті роки
35.	52.	Урок  узагальнення